Форм фактори материнських плат

Материнська плата – основа комп'ютерного пристрою. Саме на неї встановлюються ключові компоненти – процесор, оперативна пам’ять, накопичувачі, відеокарта та інші модулі. Материнські плати представлені у продажу варіантами різних розмірів, з різним розташуванням роз’ємів. Так званий форм-фактор визначає сумісність плати з корпусом, кількість доступних слотів, наявність можливостей розширення. Важливо правильно вибрати плату за форм-фактором – від цього залежить, наскільки гнучко можна буде оновлювати конфігурацію у майбутньому, скільки можна встановити відеокарт, додаткових дисків та модулів пам’яті. 

Вибір потрібно робити не просто за розміром коробки або візуальним виглядом. Необхідно врахувати реальні потреби користувача, цільове призначення системи, плани щодо апгрейду. Так, ігровий комп’ютер з потужною відеокартою та системою охолодження рідко збирають на надто компактних платах, а для офісної машини великий формат просто не потрібен. В цій статті розглянемо, які форм-фактори існують і чим вони відрізняються.

Що таке форм-фактор материнської плати

Форм-фактор – це фізичний стандарт, що визначає ширину, висоту плати, місце розташування гнізд кріплення, роз’ємів живлення і розташування слотів. Всі ці параметри варто враховувати при виборі материнки – вони впливають не тільки на сумісність з корпусами, але й на можливості розширення. Чим більший форм-фактор, тим більше місця для компонентів він забезпечує: є більше слотів PCIe, більше роз’ємів для оперативної пам’яті, більше портів SATA. Також збільшений форм-фактор забезпечує розширені можливості для  охолодження та підключення додаткових плат розширення. Менший форм-фактор – це компактність. Але вона йде паралельно зі зменшеною кількістю портів або роз’ємів. Це особливо помітно у системах Mini-ITX, де кожен квадратний сантиметр має значення, а компоненти розміщуються максимально щільно.

Основні типи: ATX, MicroATX, Mini-ITX, E-ATX

Розглянемо більше детально основні форм-фактори материнських плат:

• ATX — найпоширеніше рішення для класичних ігрових та універсальних домашніх систем. Цей форм-фактор має достатньо місця для кількох роз’ємів PCIe, багатьох портів для накопичувачів та двох-чотирьох слотів оперативної пам’яті. 

• MicroATX – має більш компактні розміри за ATX, але у більшості випадків зберігає можливість встановлення повнорозмірної відеокарти. Якщо ви хочете зекономити місце – цей форм-фактор стане оптимальним рішенням для бюджетних настільних ПК. 

• Mini-ITX – це надкомпактний формат, який ідеально підходить для маленьких корпусів. Він має лише один слот PCIe для відеокарти та обмежену кількість роз’ємів пам’яті (у більшості випадків – не більше двох). 

• E-ATX – це розширений ATX для ентузіастів, робочих станцій та високопродуктивних систем. Великий форм-фактор дозволяє встановлювати більшу кількість функціональних вузлів, забезпечує більше ліній для відеокарт і додаткових контролерів.

Вплив форм-фактора на розширюваність і слоти

Чому так важливо уважно віднестися до вибору форм-фактору? 

Якщо ви плануєте встановити кілька відеокарт обо використовуєте багато додаткових пристроїв, форм-фактор матиме ключове значення. ATX буде оптимальним вибором для ігор або універсального використання, адже він дозволяє встановлювати більше компонентів одночасно. MicroATX – це менша кількість слотів PCIe, тому й можливості розширення менші. Mini-ITX ще компактніший, а значить – вам доведеться вибирати між встановленням відеокарти та додатковими платами розширення. E-ATX, навпаки, відкриває шлях до максимального потенціалу – дозволяє користуватися великою кількістю ліній PCIe, наприклад у графічних робочих станціях, системах для 3D-візуалізації або відеомонтажу.

Сумісність з корпусом та компонентами

Вибираючи материнку за форм-фактором зверніть увагу на корпус комп’ютера. Вони мають бути сумісними. Наприклад, для E-ATX підійде далеко не кожен корпус – цей форм-фактор більший та вимагає простору. Mini-ITX також потребує відповідного корпусу, де все має бути розраховано до міліметра.

Вибираючи материнку, обов’язково перевірте, чи підтримує корпус потрібний тип дискретної відеокарти, систему охолодження, чи вистачить простору для встановлення і розміщення кабелів. Також зауважте на кількість бажаних накопичувачів – у невеликі за розмірами материнки зазвичай не вдається встановити багато SSD або HDD.

Поради з вибору материнської плати залежно від призначення системи

У підсумку можна сказати – робіть вибір з урахуванням призначення пристрою та специфіки його використання:

• Для офісного компа підходять MicroATX або Mini-ITX, адже надлишкова кількість розширень там не потрібна. 

• Для ігор та універсальних домашніх конфігурацій найчастіше вибирають ATX, бо він забезпечує гнучкість для майбутніх оновлень. 

• Для професійного монтажу відео, рендерингу або серверних завдань краще обрати E-ATX, завдяки максимальним можливостям розширення. 

Головне – не просто вибрати материнку за бажаним форм-фактором, але й оцінити свої реальні потреби, перспективи апгрейду та сумісність з обраним корпусом.