Блейд-сервери та стоєчні моделі: плюси та мінуси

Сучасні дата-центри та корпоративні ІТ-інфраструктури вимагають різних рішень для розміщення обчислювальних ресурсів. Вибір здебільшого – між двома популярними форматами: блейд-сервери та стоєчні моделі (rack servers). У кожного з рішень є свої плюси та мінуси. Враховуючи їх, а також завдання, бюджет, можливості та потреби підприємства варто вибрати найбільш відповідний підхід. 

Блейд-сервери цінують за щільність розміщення та централізоване керування.  Стоєчні моделі привертають своєю універсальністю та простотою обслуговування. Розглянемо у статті конструктивні особливості обох варіантів, їх продуктивність, масштабованість і вимоги до експлуатації.

Конструкція та принцип роботи блейд-серверів

Блейд-сервери – це компактні модулі (“лезо”). Вони вставляються в спеціальне шасі. Кожен з таких модулей – це повноцінний сервер – з процесором, оперативною пам’яттю, накопичувачами. Але ресурси шасі такі сервери використовують спільно, а саме: 

• систему охолодження,

• блоки живлення,

• мережеві інтерфейси,

• комутаційні модулі.

Завдяки спільній конструкції можна встановлювати в один корпус десятки серверів. Це значно підвищує щільність обчислювальної потужності на одиницю площі. Керування системою здійснюється централізовано і це дозволяє адміністратору пришвидшити налаштування, оновлення, моніторинг серверів з єдиною консолі. 

Блейд-системи мають низку переваг:

• компактність та економія простору;

• спільне використання ресурсів;

• швидке нарощування потужностей;

• зручність централізованого керування.

Але як і у будь-якого обладнання у блейд-серверів є недоліки: 

• висока вартість початкового впровадження;

• сервери залежні від конкретного виробника;

• вони вимогливі до охолодження та енергоживлення.

Конструкція та принцип роботи стоєчних серверів

Якщо шукаєте класичний формат, де кожен сервер – окрема одиниця – розгляньте особливості стоєчних серверів. Кожен пристрій розміщений в окремому корпусі, який монтується у серверну стойку. Найбільш розповсюджені формати – 1U, 2U, рідше використовується – 4U. Кожен сервер має:

• власний блок живлення,

• систему охолодження,

• повний набір інтерфейсів,

• можливість автономної роботи.

Стоєчні сервери – це ваша можливість гнучко комбінувати обладнання від різних виробників. Спрощується процес масштабування системи, легше додавати нові пристрої у стійку.  Крім цього варто відмітити наступні переваги:

• гнучкість у виборі обладнання;

• простота обслуговування окремих вузлів;

• нижча вартість у порівнянні з блейд-системами;

• краща сумісність з обладнанням різних постачальників.

Якщо розглянути недоліки стоєчних серверів, то до них можна віднести: 

• займають більше місця в дата-центрі;

• енергоефективність знижується через те, що кожен сервер має власну систему охолодження та живлення;

• складніше організувати централізоване управління без додаткових рішень.

Порівняння продуктивності та масштабованості

Якщо порівнювати обидва рішення за критерієм продуктивності, то можна зробити висновок – як блейд-сервери, так і стоєчні моделі здатні забезпечити високий рівень обчислювальних потужностей. Але можливості масштабування відрізняються:  

• Блейд-сервери дозволяють дуже швидко нарощувати потужність у межах одного шасі. Все, що потрібно – додати нове “лезо”. Воно відразу інтегрується у систему. 

• Стоєчні сервери вимагають поступового масштабування: кожен новий сервер займає окреме місце у стійці, потребує окремого підключення до мережі й систем живлення.

Висновок: блейд-моделі підходять для компаній з прогнозованим зростанням навантаження та в тих випадках, коли є потреба у високій щільності обчислень. Стоєчні моделі – актуальне рішення для тих, хто шукає більш бюджетне та поступове масштабування.  

Енергоспоживання та охолодження

Не менш важливі критерії для порівняння. Блейд-сервери мають спільне живлення і охолодження, завдяки чому вони є більш енергоефективними. Але висока щільність розміщення тягне за собою збільшення теплової віддачі, що є причиною для використання більш потужних систем кондиціонування. 

Стоєчні сервери, навпаки, менш компактні, але простіші в охолодженні: теплове навантаження в таких системах розподіляється рівномірніше. Кожна одиниця потребує більш енергії, але інтеграція таких серверів в стандартну інфраструктуру простіша. 

Обслуговування та керування серверними системами

Як здійснюється управління в обох випадках? Порівняємо: 

• Блейд-сервери – потребують менше часу на адміністрування завдяки централізованому керуванню. Також зменшується час на оновлення та моніторинг. Але є нюанс – якщо шасі вийде з ладу, то відразу кілька серверів припиняють свою роботу.  

• Стоєчні сервери – обслуговування здійснюється для кожного вузла окремо. На це йде більше часу, але при виникненні проблем в одному з серверів інші продовжують свою роботу. 

Висновок: блейд-сервери краще підходять для централізованого керування великими кластерами, а стоєчні варто вибирати для середніх компаній, в яких більш важлива простота обслуговування та надійна ізоляція між вузлами.

Рекомендації щодо вибору залежно від завдань і розміщення в дата-центрі

Підсумовуючи всю інформацію можна впевнено сказати: для компаній, які потребують більш щільної концентрації обчислювальних ресурсів, швидкого масштабування, централізованого управління варто виирати блейд-сервери. Це – краще рішення для великих дата-центрів, в яких критично важливими є економія площі та висока продуктивність кластерів. 

Якщо ж пріоритетом є гнучкість, простота обслуговування, поетапне розширення системи й менші початкові вкладення – радимо вибрати стоєчні сервери. Це гарне рішення для середнього бізнесу, а також для компаній, у яких немає потреби в швидкому нарощуванні потужностей.  

Висновок

Обидва рішення мають свої сильні та слабкі сторони. Вибирати варто в залежності від стратегічних цілей компанії, бюджету, наявних площ у дата-центрі та вимог до продуктивності. Що ви отримуєте:

• З блейд-серверами – високу щільність, централізоване управління та ефективність. Але будьте готові до більших витрат. 

• Зі стоєчними серверами – універсальність, простоту й доступність. Важливий нюанс – зменшені можливості  для оптимізації простору.

У багатьох випадках варто комбінувати обидва підходи: використовувати блейд-системи для критично важливих завдань, а для менш вимогливих задач, які дозволяють більшу гнучкість – стоєчні системи.